1. І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.
2. І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.
3. А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!
4. А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?
5. І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.