6. (2-7) Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
7. (2-8) Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!
8. (2-9) Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.
9. (2-10) А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа!
10. (2-11) І Господь звелів рибі, і вона викинула Йону на суходіл.