8. та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
9. Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
10. Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!
11. Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?
12. Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.
13. Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!
14. Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,
15. це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.
16. Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!