3. От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
4. От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.
5. Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
6. І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.
7. Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,
8. та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
9. Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.