Якова 3:3-15 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

3. От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.

4. От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.

5. Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!

6. І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.

7. Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,

8. та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!

9. Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.

10. Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!

11. Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?

12. Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.

13. Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!

14. Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,

15. це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.

Якова 3