Якова 1:11-18 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

11. бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

12. Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

13. Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

14. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

15. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

16. Не обманюйтесь, брати мої любі!

17. Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18. Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

Якова 1