10. а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,
11. бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
12. Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
13. Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
15. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
16. Не обманюйтесь, брати мої любі!
17. Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
18. Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
19. Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
20. Бо гнів людський не чинить правди Божої.