1. Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
2. Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
3. знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
4. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
5. А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
6. Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
7. Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
8. Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
9. А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
10. а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,
11. бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
12. Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
13. Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
15. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.