13. Тож тепер, коли знайшов я милість в очах Твоїх, об'яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю, як знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.
14. А Він відказав: Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку.
15. І сказав він до Нього: Коли сам Ти не підеш, то не виводь нас ізвідси.
16. Бож чим тоді пізнається, що знайшов милість в очах Твоїх я та народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.
17. І промовив Господь до Мойсея: Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе.
18. А він відказав: Покажи мені славу Свою!
19. І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний.
20. І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити.
21. І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі.
22. І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.
23. А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме.