21. І будуть вони вмивати руки свої та ноги свої, щоб їм не вмерти. І буде це для них вічна постанова, для нього й для нащадків його на їхні покоління!
22. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23. А ти візьми собі найкращих пахощів: самотечної мірри п'ять сотень шеклів, і запашного цинамону половину його: двісті й п'ятдесят, і запашної очеретини двісті й п'ятдесят,
24. і касії п'ять сотень шеклів на міру шеклем святині, та гін оливкової оливи.
25. І зробиш її миром святого помазання, масть складену, робота робітника масти. Це буде миро святого помазання.
26. І намастиш ним скинію заповіту, і ковчега свідоцтва,
27. і стола та всі речі його, і свічника та речі його, і жертівника кадила,
28. і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її.
29. І освятиш їх, і стануть вони найсвятішим, усе, що доторкнеться до них, освятиться!
30. І помажеш Аарона та синів його, та посвятиш їх на священнослуження Мені.
31. А до синів Ізраїлевих будеш говорити, кажучи: Це буде Мені миро святого помазання на ваші покоління.
32. На людське тіло не буде воно лите, і за постановою про нього не буде робитися, як воно, святиня воно, воно буде святиня для вас!
33. Кожен, хто сам робитиме масть, як воно, і хто дасть із нього на чужого, той буде витятий із народу свого.