19. (22-18) Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
20. (22-19) Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
21. (22-20) А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.
22. (22-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
23. (22-22) якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
24. (22-23) і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.
25. (22-24) Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.
26. (22-25) Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,
27. (22-26) бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
28. (22-27) Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
29. (22-28) Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.
30. (22-29) Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
31. (22-30) І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!