8. Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
9. А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.
10. Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.
11. А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.
12. Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.
13. А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14. А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.
15. А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
16. А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.
17. І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
18. А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,
19. якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.
20. А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
21. Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.
22. А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
23. А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,