3. Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
4. Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
5. А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,
6. то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!
7. А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.
8. Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
9. А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.
10. Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.
11. А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.
12. Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.
13. А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14. А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.
15. А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.