33. І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!
34. І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.
35. І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.
36. А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.
37. І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,
38. а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.
39. І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.
40. А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.