25. А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
26. І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
27. Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!
28. І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.
29. Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!
30. І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
31. А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
32. Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
33. І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
34. Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.
35. І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
36. А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.
37. Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;
38. тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.