1. І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
2. І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
3. І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
4. Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
5. Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
6. Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
7. Той устав і пішов у свій дім.
8. А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...
9. А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
10. І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.
11. Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?
12. А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!