Вiд Матвiя 27:38-48 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

38. Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

39. А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

40. і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

41. Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

42. Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

43. Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

44. Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

45. А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

46. А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

47. Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

48. А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

Вiд Матвiя 27