21. Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.
22. Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...
23. А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!
24. І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...
25. А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...
26. Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.
27. Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
28. І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.
29. І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
30. І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...
31. А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.
32. А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.
33. І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,
34. дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.
35. А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.
36. І, посідавши, стерегли Його там.
37. І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.
38. Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.