1. А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
2. І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.
3. Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,
4. та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...
5. І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...
6. А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
7. А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,
8. чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.
9. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
10. і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.
11. Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.
12. Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.
13. Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?
14. А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.
15. Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.