54. Але як має збутись Писання, що так статися мусить?
55. Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.
56. Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...
57. А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
58. Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
59. А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
60. і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
61. і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
62. Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
63. Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
64. Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
65. Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
66. Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!