5. І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
6. Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,
7. підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
8. Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?
9. Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.
10. Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
11. Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
12. Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.
13. Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!