Вiд Матвiя 26:41-51 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

41. Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

42. Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

43. І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

44. І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

45. Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

46. Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

47. І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

48. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

49. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

50. Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

51. А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

Вiд Матвiя 26