Вiд Матвiя 26:12-24 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

12. Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

13. Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

14. Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

15. і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

16. І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

17. А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

18. А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

19. І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

20. А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

21. І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

22. А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

23. А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

24. Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

Вiд Матвiя 26