25. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
26. І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27. Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
30. А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
31. Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.