7. І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
8. Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
9. Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
10. І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
11. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
12. та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
13. Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...
14. Бо багато покликаних, та вибраних мало.
15. Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
16. І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.
17. Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?