22. А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
23. Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
24. та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.
25. Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.
26. Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
27. А по всіх вмерла й жінка.
28. Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.
29. Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.
30. Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.
31. А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:
32. Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.
33. А народ, чувши це, дивувався науці Його.
34. Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
35. І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
36. Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
37. Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.