10. І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
11. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
12. та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
13. Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...
14. Бо багато покликаних, та вибраних мало.
15. Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
16. І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.
17. Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
18. А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?
19. Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.
20. А Він каже до них: Чий це образ і напис?
21. Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.
22. А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.