4. Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
5. А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,
6. то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
7. Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
8. Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
9. Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...
10. І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!
11. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.
12. Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
13. А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14. Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...
15. А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.
16. А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?
17. Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18. Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
19. Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
20. Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!