27. Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.
28. Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.
29. І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.
30. І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.
31. А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!
32. А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.
33. А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
34. А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.
35. І Він ізвелів на землі посідати народові.
36. І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.
37. І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...
38. Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39. І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.