19. Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
20. Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!
21. І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
22. І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!
23. А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!
24. А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...