20. І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
21. Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
22. І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
23. Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
24. А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
25. А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
26. Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...
27. А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
28. Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
29. А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
30. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
31. І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
32. Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
33. А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!