Вiд Матвiя 14:10-22 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

10. І послав стяти Івана в в'язниці.

11. І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

12. А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13. Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

14. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

15. А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

16. А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

17. Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

18. А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

19. І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

20. І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

21. Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

22. І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

Вiд Матвiя 14