41. Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,
42. і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
43. Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
44. Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
45. Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,
46. а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.
47. Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.
48. Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.
49. Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,
50. і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
51. Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.
52. І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.
53. І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.
54. І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?
55. Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?
56. І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?
57. І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!
58. І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.