6. І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
7. Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
8. Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.
9. По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.
10. Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
11. Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!
12. Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
13. Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
14. Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.
15. Хто має вуха, нехай слухає!
16. До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17. і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
18. Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.
19. Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.
20. Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись: