24. Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!
25. А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!
26. І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...
27. А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.
28. Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?
29. А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.
30. І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
31. Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!
32. Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
33. І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?
34. І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
35. А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!
36. І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них: