16. І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?
17. І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.
18. А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.
19. А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!
20. І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...
21. І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.
22. І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!
23. Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!
24. Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!
25. А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!
26. І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...
27. А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.
28. Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?
29. А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.
30. І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
31. Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!
32. Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
33. І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?
34. І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.