12. А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?
13. Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...
14. А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.
15. І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.
16. І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?
17. І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.
18. А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.
19. А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!
20. І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...
21. І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.
22. І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!