28. А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...
29. І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!
30. А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
31. І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.
32. І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
33. І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.
34. І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!
35. І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!
36. А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.
37. І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!