19. Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.
20. А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.
21. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,
22. перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.
23. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!
24. І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
25. Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
26. А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.