12. то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
13. порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.
14. І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
15. Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.
16. Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!
17. А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.
18. І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?
19. Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.
20. А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.
21. Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,
22. перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.
23. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!
24. І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
25. Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
26. А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.
27. А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!
28. А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...
29. І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!