48. Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.
49. А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,
50. бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!
51. І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,
52. бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.
53. Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.
54. І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,
55. і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.
56. І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!