39. І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.
40. І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.
41. І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.
42. І всі їли й наїлися!
43. А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
44. А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
45. І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.
46. І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.
47. А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.
48. Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.