26. І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.
27. І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.
28. І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...
29. А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.
30. І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.
31. І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
32. І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.
33. І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.
34. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.
35. І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.
36. Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.
37. А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?
38. А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.
39. І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.
40. І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.