12. І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.
13. І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.
14. І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.
15. Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.
16. А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!
17. Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.
18. Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!
19. А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.
20. Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.
21. Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,
22. і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!
23. І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!
24. Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...
25. І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!
26. І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.
27. І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.
28. І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...
29. А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.
30. І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.