1. І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.
2. Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?
3. Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...
4. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.
5. І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.
6. І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.
7. І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.
8. І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,
9. а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.
10. І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.
11. А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!
12. І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.
13. І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.