18. А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.
19. Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!
20. І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!
21. І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.
22. І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
23. і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...
24. І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
25. А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,
26. що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
27. як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...
28. Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...
29. І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!
30. І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?