13. І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
14. Сіяч сіє слово.
15. А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
16. Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
17. та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
18. А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,
19. але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.
20. А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
21. І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?
22. Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.
23. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
24. І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.
25. Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
26. І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,