21. І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22. І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
23. І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
24. І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
25. Була ж третя година, як Його розп'яли.
26. І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
27. Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
28. І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
29. А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
30. зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
31. Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
32. Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...
33. А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.