Вiд Марка 14:62-72 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

62. А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

63. Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?

64. Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...

65. Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...

66. А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,

67. і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!

68. Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.

69. Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!

70. І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.

71. А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!

72. І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...

Вiд Марка 14