Вiд Марка 12:20-33 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

20. Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.

21. Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.

22. І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.

23. А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

24. Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?

25. Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.

26. Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,

27. Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.

28. А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?

29. Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.

30. І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!

31. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!

32. І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,

33. і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!

Вiд Марка 12